Dear President Göring-Eckardt. Dear Mr. Scholz. Dear ladies and gentlemen, deputies, guests, journalists. German people!

I am addressing you after three weeks of full-scale Russian invasion of Ukraine, after eight years of war in the east of my country, in Donbas.

I appeal to you when Russia is bombing our cities, destroying everything in Ukraine. Everything — houses, hospitals, schools, churches. Using missiles, air bombs, rocket artillery.

Thousands of Ukrainians died in three weeks. The occupiers killed 108 children. In the middle of Europe, in our country, in 2022.

I am addressing you after numerous meetings, negotiations, statements and requests. After steps in support, some of which are overdue. After sanctions, which are obviously not enough to stop this war. And after we saw how many ties your companies still have with Russia. With a state that just uses you and some other countries to finance the war.

During the three weeks of war for our lives, for our freedom, we became convinced of what we had felt before. And what you probably do not all notice yet.

You are like behind the wall again. Not the Berlin Wall. But in the middle of Europe. Between freedom and slavery. And this wall grows stronger with each bomb that falls on our land, on Ukraine. With every decision that is not made for the sake of peace. Not approved by you, although it may help.

When did it happen?

Dear politicians. Dear German people.

Why is this possible? When we told you that Nord Stream was a weapon and a preparation for a great war, we heard in response that it was an economy after all. Economy. Economy. But it was cement for a new wall.

When we asked you what Ukraine needs to do to become a member of NATO, to be safe, to receive security guarantees, we heard the answer: such a decision is not on the table yet and will not be in the near future. Just as the chair for us at this table. Just as you are still delaying the issue of Ukraine's accession to the European Union. Frankly, for some it is politics. The truth is that it is stones. Stones for a new wall.

When we asked for preventive sanctions, we appealed to Europe, we appealed to many countries. We turned to you. Sanctions for the aggressor to feel that you are a force. We saw delays. We felt resistance. We understood that you want to continue the economy. Economy. Economy.

And now the trade routes between you and the country that has once again brought a brutal war to Europe are barbed wire over the wall. Over the new wall that divides Europe.

And you don't see what's behind this wall, and it's between us, between people in Europe. And because of this, not everyone is fully aware of what we are going through today.

I am addressing you on behalf of Ukrainians, I am addressing you on behalf of Mariupol residents — civilians of a city that Russian troops have blocked and razed to the ground. They just destroy everything there. Everything and everyone who is there. Hundreds of thousands of people are under shelling around the clock. No food, 24 hours a day without water, no electricity, 24 hours a day without communication. For weeks.

Russian troops do not distinguish between civilians and military. They don't care where civilian objects are, everything is considered a target.

A theater that was a shelter for hundreds of people and was blown up yesterday, a maternity hospital, a children's hospital, residential areas without any military facilities — they are destroying everything. Round the clock. And they do not let any humanitarian cargo into our blocked city. For five days, Russian troops have not stopped the shelling specifically to prevent the rescue of our people.

You can see it all. If you climb over this Wall.

If you remember what the Berlin Airlift meant to you. Which could be realized because the sky was safe. You were not killed from the sky as now in our country, when we cannot even make an airlift! When the sky gives only Russian missiles and air bombs.

I am addressing you on behalf of older Ukrainians. Many survivors of World War II. Those who escaped during the occupation 80 years ago. Those who survived Babyn Yar.

Babyn Yar that President Steinmeier visited last year. On the 80th anniversary of the tragedy. And that was hit by Russian missiles now. It is exactly this place that was hit. And the missile strike killed the family that went to Babyn Yar, to the monument. Killed again, 80 years after.

I appeal to you on behalf of everyone who has heard politicians say: Never again. And who saw that these words are worthless. Because again in Europe they are trying to destroy the whole nation. Destroy everything we live by and live for.

I am addressing you on behalf of our military. Those who defend our state, and therefore the values that are often talked about everywhere in Europe, everywhere — and in Germany as well.

Freedom and equality. Opportunity to live freely, not to submit to another state, which considers a foreign land its living space. Why are they defending all this without your leadership? Without your strength? Why are overseas states closer to us than you are?

Because this is the Wall. The wall that someone doesn't notice and that we are hammering on while fighting to save our people.

Ladies and Gentlemen! German people!

I am grateful to everyone who supports us. I am grateful to you. Ordinary Germans who sincerely help Ukrainians on your land. To journalists who do their job honestly, showing all the evil that Russia has brought to us. I am grateful to the German businessmen who put morality and humanity above accounting. Above the economy. Economy. Economy. And I am grateful to the politicians who are still trying… Trying to break this Wall. Who choose life between Russian money and the deaths of Ukrainian children. Who support the strengthening of sanctions against Russia that can guarantee peace. Peace to Ukraine. Peace to Europe. Who do not hesitate to disconnect Russia from SWIFT.

Who know that an embargo on trade with Russia is needed. On imports of everything that sponsors this war. Who know that Ukraine will be in the European Union. Because Ukraine is already more Europe than many others.

I am grateful to everyone who is taller than any wall. And who knows that the stronger one bears more responsibility when it comes to saving people.

It is difficult for us to endure without the help of the world, without your help. It is difficult to defend Ukraine, Europe without what you can do. So that you don't look over your shoulder even after this war. After the destruction of Kharkiv… For the second time in 80 years. After the bombing of Chernihiv, Sumy and Donbas. For the second time in 80 years. After thousands of people tortured and killed. For the second time in 80 years. Otherwise, what is the historical responsibility to the Ukrainian people still not redeemed for what happened 80 years ago?

And now — so that a new one does not appear, behind the new Wall, which will again demand redemption.

I appeal to you and remind you of what is needed. The things without which Europe will not survive and will not preserve its values.

Former actor, President of the United States Ronald Reagan once said in Berlin: Tear down this wall!

And I want to tell you now.

Chancellor Scholz! Tear down this wall.

Give Germany the leadership you deserve. And what your descendants will be proud of.

Support us. Support peace. Support every Ukrainian. Stop the war. Help us stop it. Glory to Ukraine!

Шановна пані Президент Гьорінг-Екард. Шановний пане Шольц. Шановні пані та панове депутати, гості, журналісти. Німецький народе!

Я звертаюся до вас після трьох тижнів повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, після восьми років війни на сході моєї держави, на Донбасі.

Я звертаюся до вас, коли Росія бомбардує наші міста, руйнуючи все, що є в Україні. Все — житлові будинки, лікарні, школи, церкви. Ракетами, авіабомбами, реактивною артилерією.

За три тижні загинули тисячі українців. Окупанти вбили 108 дітей. Посеред Європи, у нас, у 2022 році.

Я звертаюся до вас після численних зустрічей, переговорів, заяв і прохань. Після кроків на підтримку, частина з яких запізніла. Після санкцій, яких вочевидь замало, щоб зупинити цю війну. І після того, як ми побачили, скільки зв'язків ваші компанії залишають із Росією. З державою, яка просто використовує вас і ще деякі країни, щоб фінансувати війну.

За три тижні війни за наше життя, за нашу свободу ми переконались у тому, що відчували раніше. І чого ви, напевно, поки не всі помічаєте.

Але ви — ніби знову за стіною. Так, не Берлінською. Але посеред Європи. Між свободою і неволею. І стіна ця міцнішає з кожною бомбою, яка падає на нашу землю, на Україну. З кожним рішенням, яке не ухвалюється заради миру. Не ухвалюється вами, хоча може допомогти.

Коли це сталося?

Шановні політики. Шановний німецький народе.

Чому це можливо? Коли ми говорили вам, що Північні потоки — це зброя й підготовка до великої війни, ми чули у відповідь, що все ж таки це економіка. Економіка. Економіка. А це був цемент для нової стіни.

Коли ми запитували у вас, що має зробити Україна, щоб стати членом НАТО, бути у безпеці, отримати гарантії безпеки, ми чули у відповідь: такого рішення на столі поки що немає й найближчим часом не буде. Як і крісла для нас за цим столом. Як ви зволікаєте й зараз із питанням про вступ України у Євросоюз. Якщо відверто, для деяких це політика. А насправді — це каміння. Каміння для нової стіни.

Коли ми просили про превентивні санкції, ми звертались до Європи, ми звертались до багатьох країн. Ми звертались до вас. Санкції такі, щоб агресор відчув, що ви — сила, ми бачили затягування. Ми відчули спротив. Ми зрозуміли, що ви хочете продовжувати економіку. Економіку. Економіку.

І зараз торговельні маршрути між вами й державою, яка знову принесла у Європу жорстоку війну, — колючий дріт над стіною. Над новою стіною, яка розділяє Європу.

І ви не бачите, що за цією стіною, а вона між нами, між людьми у Європі. І через це не всі відчуваєте вповні те, що сьогодні переживаємо ми.

Я звертаюся до вас від імені українців, звертаюсь до вас від маріупольців — мирних мешканців міста, яке російські війська заблокували та рівняють із землею. Просто знищують усе, що там є. Все і всіх, хто там є. Сотні тисяч людей під обстрілами цілодобово. Без їжі, цілодобово без води, без електрики, цілодобово без зв'язку. Тижнями.

Російські війська не розрізняють, де цивільні, а де — військові, де цивільні об'єкти, і вважають мішенню все.

Театр, у якому ховалися сотні людей і який був підірваний учора, пологовий будинок, дитяча лікарня, житлові райони без будь-яких військових об'єктів — вони руйнують усе. Цілодобово. І не пускають жодного гуманітарного вантажу в наше заблоковане місто. П'ять днів російські війська не припиняють обстрілів спеціально для того, щоб не допустити порятунок для наших людей.

Ви це все можете побачити. Якщо підніметесь над цією стіною.

Якщо згадаєте, що значив для вас Берлінський повітряний міст, який можна було зробити, тому що небо було безпечним. З неба вас не вбивали, як зараз у нашій країні, коли ми не можемо зробити навіть повітряний міст! Коли небо дає хіба що російські ракети та авіабомби.

Я звертаюся до вас від імені українців старшого віку. Багатьох тих, хто пережив Другу світову війну, хто врятувався під час окупації 80 років тому. Хто пережив Бабин Яр.

Бабин Яр, куди в минулому році приїжджав Президент Штайнмаєр. На 80-річчя трагедії. І куди зараз ударили російські ракети. Саме в це місце. Вбивши родину, яка йшла в Бабин Яр, до монумента. Вбивши знову — через 80 років.

Я звертаюся до вас від усіх, хто чув, як щороку політики кажуть: Ніколи знову. І хто побачив, що ці слова нічого не варті. Бо знову у Європі намагаються знищити цілий народ. Знищити все, завдяки чому ми живемо. Заради чого.

Я звертаюся до вас від імені наших військових. Тих, хто захищає нашу державу, а отже, й цінності, про які часто говорять всюди у Європі, всюди — і у вас.

Свободу й рівність. Можливість жити вільно. Не підкорятися іншій державі, яка вважає чужу землю своїм життєвим простором. Чому вони захищають все це без вашого лідерства? Без вашої сили? Чому держави за океаном для нас виявляються ближчими, ніж ви?

Тому що це — стіна. Стіна, яку хтось не помічає. Але об яку б'ємося ми. Поки воюємо за те, щоб зберегти свій народ.

Пані та панове! Німецький народе!

Я вдячний усім, хто підтримує нас. Я вдячний вам. Звичайним німцям, які щиро допомагають українцям на вашій землі. Журналістам, які роблять свою справу чесно, показуючи все зло, яке Росія принесла до нас. Вдячний тому німецькому бізнесу, який поставив мораль і людяність вище за бухгалтерію, вище за економіку. Економіку. Економіку. І вдячний політикам, які все ж намагаються… Намагаються зламати цю стіну. Які між грошима Росії та смертями українських дітей обирають життя. Які підтримують посилення санкцій проти Росії. Таке, яке може гарантувати мир. Мир Україні. Мир Європі. Які не вагаються, чи відключати Росію від SWIFT.

Які знають, що потрібне ембарго на торгівлю з Росією. На імпорт звідти всього, що спонсорує цю війну. Які знають, що Україна буде у Євросоюзі. Бо вже є більше Європою, ніж багато хто ще.

Я вдячний усім, хто є вищим, ніж будь-які стіни. І хто знає, що на сильнішому — і відповідальності більше, коли йдеться про порятунок людей.

Нам складно вистояти без допомоги світу, без вашої допомоги. Складно захищати Україну, Європу. Без того, що ви здатні зробити. Зробити, щоб не озиратися ще й після цієї війни. Після зруйнованого Харкова… Вдруге, через 80 років. Після розбомблених Чернігова, Сум і Донбасу. Вдруге, через 80 років. Після закатованих і вбитих тисяч людей. Вдруге, через 80 років. Бо що тоді історична відповідальність, яка ще досі не спокутана перед українським народом за те, що було 80 років тому.

І зараз, щоб не з'явилася нова, за новою стіною, яка знову буде вимагати спокути.

Я звертаюся до вас і нагадую те, що потрібно. Те, без чого Європа не виживе, не збереже свої цінності.

Колишній актор, Президент Сполучених Штатів Америки Рональд Рейган сказав одного разу в Берліні: Зруйнуйте цю стіну!

І я хочу сказати тепер вам.

Канцлере Шольц! Зруйнуйте цю стіну.

Дайте Німеччині лідерство, якого ви заслуговуєте. І чим ваші нащадки будуть пишатися.

Підтримайте нас. Підтримайте мир. Підтримайте кожного українця. Зупиніть війну! Допоможіть нам її зупинити. Слава Україні!

Уважаемая госпожа Президент Геринг-Экард. Уважаемый господин Шольц. Уважаемые дамы и господа депутаты, гости, журналисты. Немецкий народ!

Я обращаюсь к вам после трех недель полномасштабного вторжения российских войск в Украину, после восьми лет войны на востоке моего государства, на Донбассе.

Я обращаюсь к вам, когда Россия бомбит наши города, разрушая всё, что есть в Украине. Всё — жилые дома, больницы, школы, церкви. Ракетами, авиабомбами, реактивной артиллерией.

За три недели погибли тысячи украинцев. Оккупанты убили 108 детей. Посреди Европы, у нас, в 2022 году.

Я обращаюсь к вам после многочисленных встреч, переговоров, заявлений и просьб. После шагов в поддержку, часть из которых запоздала. После санкций, которых явно мало, чтобы остановить эту войну. И после того как мы увидели, сколько связей ваши компании оставляют с Россией. С государством, которое просто использует вас и еще некоторые страны, чтобы финансировать войну.

За три недели войны за нашу жизнь, за нашу свободу мы убедились в том, что чувствовали раньше. И что вы, вероятно, пока не все замечаете.

Но вы — как будто снова за стеной. Да, не Берлинской. Но посреди Европы. Между свободой и неволей. И стена эта крепнет с каждой бомбой, падающей на нашу землю, на Украину. С каждым решением, которое не принимается ради мира. Не принимается вами, хотя может помочь.

Когда это произошло?

Уважаемые политики. Уважаемый немецкий народ.

Почему это возможно? Когда мы говорили вам, что Северные потоки — это оружие и подготовка к большой войне, мы слышали в ответ, что это экономика. Экономика. Экономика. Это был цемент для новой стены.

Когда мы спрашивали вас, что должна сделать Украина, чтобы стать членом НАТО, быть в безопасности, получить гарантии безопасности, мы слышали в ответ: такого решения на столе пока нет и в ближайшее время не будет. Как и кресла для нас за этим столом. Как вы медлите и сейчас с вопросом о вступлении Украины в Евросоюз. Если честно, для некоторых это политика. А на самом деле — это камни. Камни для новой стены.

Когда мы просили о превентивных санкциях, мы обращались к Европе, мы обращались ко многим странам. Мы обращались к вам. Санкции такие, чтобы агрессор почувствовал, что вы сила, мы видели затягивание. Мы почувствовали сопротивление. Мы поняли, что вы хотите продолжить экономику. Экономику. Экономику.

И сейчас торговые маршруты между вами и государством, которое снова принесло в Европу жестокую войну, — колючая проволока над стеной. Над новой стеной, разделяющей Европу.

И вы не видите, что за этой стеной, а она между нами, между людьми в Европе. И потому не все чувствуете сполна то, что сегодня переживаем мы.

Я обращаюсь к вам от имени украинцев, обращаюсь к вам от мариупольцев — мирных жителей города, который российские войска заблокировали и ровняют с землей. Просто уничтожают всё, что там есть. Всё и всех, кто там есть. Сотни тысяч человек под обстрелами круглосуточно. Без еды, круглосуточно без воды, без электричества, круглосуточно без связи. Неделями.

Российские войска не различают, где гражданские, а где — военные, где гражданские объекты, и считают мишенью всё.

Театр, в котором прятались сотни людей и который был взорван вчера, роддом, детская больница, жилые районы без каких-либо военных объектов — они разрушают всё. Круглые сутки. И не пускают ни одного гуманитарного груза в наш заблокированный город. Пять дней российские войска не прекращают обстрелы специально для того, чтобы не допустить спасения для наших людей.

Вы это все можете увидеть. Если вы подниметесь над этой стеной.

Если вспомните, что значил для вас Берлинский воздушный мост, который можно было создать, потому что небо было безопасным. С неба вас не убивали, как сейчас в нашей стране, когда мы не можем сделать даже воздушный мост! Когда небо дает разве что российские ракеты и авиабомбы.

Я обращаюсь к вам от имени украинцев старшего возраста. Многих из тех, кто пережил Вторую мировую войну, кто спасся во время оккупации 80 лет назад. Кто пережил Бабий Яр.

Бабий Яр, куда в прошлом году приезжал Президент Штайнмайер. На 80-летие трагедии. И куда сейчас ударили российские ракеты. Именно в это место. Убив семью, которая шла в Бабий Яр, к монументу. Убив снова — через 80 лет.

Я обращаюсь к вам от всех, кто слышал, как каждый год политики говорят: Никогда снова. И кто увидел, что эти слова ничего не стоят. Потому что снова в Европе пытаются уничтожить целый народ. Уничтожить всё, благодаря чему мы живем. Ради чего.

Я обращаюсь к вам от имени наших военных. Тех, кто защищает наше государство, а значит и ценности, о которых часто говорят повсюду в Европе, повсюду — и у вас.

Свободу и равенство. Возможность жить свободно. Не подчиняться другому государству, которое считает чужую землю своим жизненным пространством. Почему они защищают всё это без вашего лидерства? Без вашей силы? Почему государства за океаном для нас оказываются ближе, чем вы?

Потому что это — стена. Стена, которую кто-то не замечает. Но об которую бьемся мы. Пока воюем за то, чтобы сохранить свой народ.

Дамы и господа! Немецкий народ!

Я благодарен всем, кто поддерживает нас. Я благодарен вам. Обычным немцам, искренне помогающим украинцам на вашей земле. Журналистам, делающим свое дело честно, показывая всё зло, которое Россия принесла к нам. Благодарен тому немецкому бизнесу, который поставил мораль и человечность выше бухгалтерии, выше экономики. Экономики. Экономики. И благодарен политикам, которые всё же пытаются… Пытаются сломать эту стену. Которые между деньгами России и смертями украинских детей выбирают жизнь. Которые поддерживают усиление санкций против России. Такое, что может гарантировать мир. Мир Украине. Мир Европе. Которые не сомневаются, отключать ли Россию от SWIFT.

Которые знают, что необходимо эмбарго на торговлю с Россией. На импорт оттуда всего, что спонсирует эту войну. Которые знают, что Украина будет в Евросоюзе. Потому что является уже в большей степени Европой, чем многие другие.

Я благодарен всем, кто выше, чем любые стены. И кто знает, что на более сильном — и ответственности больше, когда речь идет о спасении людей.

Нам сложно выстоять без помощи мира, без вашей помощи. Сложно защищать Украину, Европу. Без того, что вы можете сделать. Сделать, чтобы не оглядываться еще и после этой войны. После разрушенного Харькова… Во второй раз, через 80 лет. После разбомбленных Чернигова, Сум и Донбасса. Во второй раз, через 80 лет. После замученных и убитых тысяч человек. Во второй раз, через 80 лет. Ведь чем тогда является историческая ответственность, которая до сих пор не искуплена перед украинским народом за то, что было 80 лет назад.

И сейчас, чтобы не появилась новая, за новой стеной, которая снова потребует искупления. Я обращаюсь к вам и напоминаю то, что необходимо. То, без чего Европа не выживет, не сохранит свои ценности.

Бывший актер, Президент Соединенных Штатов Америки Рональд Рейган сказал однажды в Берлине: Разрушьте эту стену!

И я хочу сказать теперь вам.

Канцлер Шольц! Разрушьте эту стену.

Дайте Германии лидерство, которого вы заслуживаете. И чем ваши потомки будут гордиться.

Поддержите нас. Поддержите мир. Поддержите каждого украинца. Остановите войну! Помогите нам ее остановить. Слава Украине!

The Russian invasion of Ukraine destroyed everything that security in our region, and I am sure international security, was based on. The weight of the organizations we all hoped for. The force of international conventions. It has also called into question the world's most powerful alliance, NATO.

We need new formats of interaction, new determination. And if we cannot enter NATO's open door, then we must work with communities available, communities that will help us. Like yours. And have some guarantees. We would like to have reliable guarantees that will work for us. And also for you.

There is no international mechanism for influencing corporations today. If they ignore blood, the world can do nothing. And this is when the worst war since World War II continues. This needs to be addressed. Now. Before Russia goes further. The sanctions policy should be such that no one could even think of war. The question is not only in Russia — the question is in the future: what else can happen.

We all know this practice and these tragedies: missiles and bombs, helicopters and tanks, saboteurs and cyberattacks — all that is in the arsenal of today's Russia. Everything will be directed against Europe if Ukraine does not survive. Therefore, I ask you: help yourself by helping us. You know what weapons we need. You know what means of protection we need. You know we crucially need airplanes.

I am sure that you will be able to increase the volume and feel how it will strengthen your protection, your security together with ours. How this will make the world stable not only in our country, but also in your countries.

Our strength is in the truth. It is on our side. We can stop the war with Russia. So that peace that Ukrainians strive for comes. Peace that the world strives for.

Російське вторгнення в Україну зруйнувало все, на чому трималася безпека в нашому регіоні і, впевнений, міжнародна безпека. Вагу організацій, на які ми всі сподівалися. Силу міжнародних конвенцій. Поставило під сумнів і наймогутніший альянс світу — НАТО.

Hам потрібні нові формати взаємодії, нова рішучість. І якщо ми не можемо увійти у відкриті двері НАТО, то ми маємо співпрацювати з такими спільнотами, які нам допомагатимуть. Як, наприклад, ваша. І мати окремі гарантії. Ми б хотіли мати надійні гарантії, які спрацюють для нас. А отже, і для вас.

Жодного міжнародного механізму впливу на корпорації на сьогодні немає. Якщо вони ігнорують кров, світ нічого не може зробити. І це навіть тоді, коли триває найстрашніша війна з часів Другої світової. Це потрібно вирішувати. Вирішувати зараз. Поки Росія не пішла далі. Санкційна політика має бути такою, щоб навіть подумати про війну ніхто не міг. Питання не тільки в Росії — питання в майбутньому: що ще може бути.

Ми всі знаємо цю практику й ці трагедії: ракети та бомби, гвинтокрили й танки, диверсанти та кібератаки — усе, що є в арсеналі сьогоднішньої Росії. Усе буде спрямовано проти Європи, якщо Україна не витримає. Тому я дуже вас прошу: допомагайте собі через те, що допомагаєте нам. Ви знаєте, якої зброї ми потребуємо. Ви знаєте, яких засобів захисту ми потребуємо. Ви знаєте, що нам життєво необхідні літаки.

Я впевнений, що ви зможете збільшити обсяг і відчуєте, як це посилить ваш захист, вашу безпеку разом з нашою. Це зробить стабільним мир не тільки у нас, а й у ваших країнах.

Наша сила — у правді. Вона на нашому боці. Ми можемо зупинити війну з Росією, щоб настав мир, якого так прагнуть українці. Мир, якого так прагне світ.

Российское вторжение в Украину разрушило все, на чем держалась безопасность в нашем регионе и, уверен, международная безопасность. Вес организаций, на которые мы все надеялись. Силу международных конвенций. Поставило под сомнение и самый мощный альянс мира — НАТО.

Нам нужны новые форматы взаимодействия, новая решимость. И если мы не можем войти в открытую дверь НАТО, то мы должны сотрудничать с такими сообществами, которые нам помогут. Как, например, ваше. И иметь отдельные гарантии. Мы хотели бы получить надежные гарантии, которые сработают для нас. А значит, и для вас.

Никакого международного механизма влияния на корпорации на сегодняшний день не существует. Если они игнорируют кровь, мир ничего не может поделать. И это даже тогда, когда идет самая страшная война со времен Второй мировой. Это нужно решать. Решать сейчас. Пока Россия не пошла дальше. Санкционная политика должна быть такой, чтобы даже подумать о войне никто не мог. Вопрос не только в России — вопрос в будущем: что еще может случиться.

Мы все знаем эту практику и эти трагедии: ракеты и бомбы, вертолеты и танки, диверсанты и кибератаки — все, что есть в арсенале сегодняшней России. Все будет направлено против Европы, если Украина не выдержит. Поэтому я очень вас прошу: помогайте себе тем, что помогаете нам. Вы знаете, в каком оружии мы нуждаемся. Вы знаете, какие средства защиты нам нужны. Вы знаете, что нам жизненно необходимы самолеты.

Я уверен, что вы сможете увеличить объем и почувствуете, как это усилит вашу защиту, вашу безопасность вместе с нашей. Это сделает мир стабильным не только у нас, но и в ваших странах.

Наша сила — в правде. Она на нашей стороне. Мы можем остановить войну с Россией, чтобы наступил мир, к которому так стремятся украинцы. Мир, к которому стремится все демократическое сообщество.